|
 Містечко Бережниця знаходиться на лівому березі річки Горині при впадині в неї річки Бережанки за 138 км від Луцька. До першої світової війни було воно складовою частиною Луцького повіту, крайньою північно-східною точкою на його адміністративно-територіальній карті, тому-то й з Луцьком пов"язують його вікові духовні й економічні зв"язки і наше містечко не раз відігравало важливу роль в історичній долі Бережниці. В Держархіві Волинської області зберігаються численні документи, історичні джерела, які й стали основою для написання цих, досі невідомих, сторінок з минулого цього чарівного поліського містечка над Горинню.
|
|
|
Історія Бережницької бібліотеки |
|
 Авенір Коломиєць, який проживав у Бережниці, навчався у Варшавському університеті на теологічному факультеті. Приїзджаючи на канікули він гуртує навколо себе молодь, та поважних бережничан. Таким чином у кінці 20-х років виникає товариство «Просвіта», яке швидкими темпами переростає в осередок регіонального значення.
Завдяки «Просвіті», у 1932 році в Бережниці ,було відкрито хату-читальню. Літератор докладає всіх зусиль, аби при бібліотеці функціонував окремий відділ літератури для дітей.
Користувались дитячою бібліотекою також діти Кураша, Теклівки, Рудні, Нивецька, Ремчиць і навіть Орв’яниці. Обслуговував тоді дітвору незамінний і добрий бібліотекар дядько Трифон ( Сікидін Трифон Пархомович 1907-1984). Авенір дуже дбав про українську бібліотеку для дітей. У творчому доробку письменника чільне місце посідала дитяча тематика. «У бережничан дітей було багато, як піску» - пише Антончик Антон Хомич. І про них дбали, хоч умови життя були не простими. Навіть молодь ходила колядувати на книжечку « Дзвіночок», « Світ дитини».
|
|
Історія Бережницької школи |
|
В 1900 році в приміщенні, де була розсташована Польська гміна, почала функціонувати церковно – приходська школа. Це найдавніша і найперша школа Дубровицького р-ну. Завідуючим ( тоді так називали директора), був Тарасюк Г. П.
|
|
|