Історія Бережницької бібліотеки |
Користувались дитячою бібліотекою також діти Кураша, Теклівки, Рудні, Нивецька, Ремчиць і навіть Орв’яниці. Обслуговував тоді дітвору незамінний і добрий бібліотекар дядько Трифон ( Сікидін Трифон Пархомович 1907-1984). Авенір дуже дбав про українську бібліотеку для дітей. У творчому доробку письменника чільне місце посідала дитяча тематика. «У бережничан дітей було багато, як піску» - пише Антончик Антон Хомич. І про них дбали, хоч умови життя були не простими. Навіть молодь ходила колядувати на книжечку « Дзвіночок», « Світ дитини». Антон Хомич згадує, – « У « Просвіті» Трифон обіймав дуже скромну посаду, виконуючи обов’язки бібліотекаря. Я його знав, як батька рідного. Усе найдорожче у моєму дитинстві пов’язане і навіть зрощено природно з постаттю цієї людини, бо ж моя батьківська хата своїми вікнами дивилася прямісінько у вікна оселі дядька Трифона. І тепер не можу збагнути, де я більше бував – у своїй хаті, чи у « Трифоновій». Мене там приваблювало буквально все: і детекторний приймач, яким мені дозволили користуватися, і великий портрет Тараса Шевченка, що висів на стіні поряд Симоном Петлюрою та чорним тризубом, і триптих Івана Богуна (« Перед боєм». « Побоїще», «Після бою»), і як багато на полиці книг, і як дядько Трифон переплітає книги… Якщо Авенір Коломиєць лише навідувався час від часу до Бережниці, був головним ідеологом « Просвіти», то Трифон Пархомович на своїх плечах ніс основний тягар повсякденної роботи. Він повинен був координувати весь складний процес життєдіяльності, тепер уже потужного товариства « Просвіта», з багатьма її відгалуженнями. Про все він турбувався: щоб вчасно забезпечити українських дітей підручниками « Зірка», « Напровесні життя», щоб вчасно передплатити дитячий журнал « Дзвіночок», « Світ дитини», щоб не запізнитись передплатити періодичну пресу для дорослих, щоб не прогаяти і поновити бібліотечний фонд найсвіжішими виданнями. Лагідна і щира вдача, почуття гумору і жарти Трифона Пархомовича, вабили до себе читача. Роблячи обмін книжок дітям, він неодмінно оглядав кожну з них, аби вона була в належному стані, потім вів бесіду про зміст прочитаного. Коли треба робив зауваження, повчав. Обмін книг проводився щонеділі після обіду. Сам лагодив і переплітав книги. Усе це робив безкоштовно . Мене вражала ерудованість Трифона Пархомовича. Він міг довго цитувати напам’ять твори Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, С. Руданського, О.Олеся. Я пам’ятаю і тепер, як він цитував І. Франка: « Довго нас недоля жерла, досі нас наруга жре, а ми крикнем, ще не вмерла, ще не вмерла - і не вмре». Він пишався своєю приналежністю до української нації, за що довелося дорого заплатити, згодом потрапив до найстрашнішої політичної в’язниці Польщі – Берези Картузької, з якої чудом удалось вирватись, а ще через деякий час у 1945 році, був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі і засуджений на 10 років ГУЛАГУ.
Проходили роки, нестояло життя на місці. Мінялися завідуючі бібліотекою. Так у 1953- 1955рр.. у бібліотеці працювала Дячок Є. А., Бігун О. В. у 1955; у 1963 - НикитюкЗ.О., Сікідін І. П. ; у 1966- 1967рр.. Кутепова М. В.; у 1972 - Михальчук Л. Г; у 1972 – 1988 - Камінська ф. А; у 1988- 1991- Самолюк Т. С. ; у 1991-2002- Мельник О. П.. В дев’яностих роках минулого століття до бібліотеки надходило багато різножанрової літератури. Зараз ситуація з надходженням погіршилася. Невелику часточку літератури закопую за платні послуги. Платні послуги становлять 4 гривні для дорослих за читацький формуляр, для дітей 2 гривні. З 2002 року бібліотека називається публічно- шкільна. Відбулося об’єднання публічних і шкільних бібліотек. Книжковий фонд становить 15800 книг. Читачів 340, з них 86 дітей. Використовуючи різні форми і методи бібліотека надає особливу увагу забезпеченню читачів необхідною їм інформацією. Бібліотекар постійно вивчає інформаційні потреби і запити читачів шляхом анкетування, аналізу читацьких формулярів, бесід. Книжковий фонд постійно розкривається, пропагується, рекламується, за допомогою різних форм і методів бібліотечної роботи. Постійно проводиться інформування про нові надходження. Щороку проводиться акція « Живи, книго», та Тиждень книги. Бібліотека сприяє відродженню і розбудові національної освіти й виховання, збагаченню інтелектуального і культурного потенціалу нації. |
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису